ЕНДОКРИННІ ЗМІНИ В КЛІМАКТЕРІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

Автор(и)

  • І.С. Пилипчук Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • В.В. Флуд Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • З.Я. Петришин Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.18

Ключові слова:

клімактерій, остеопороз, кісткова тканина, гіпоестрогенія, патологія пародонта

Анотація

Мета дослідження. Провести аналіз наукової літера- тури та дати узагальнену характеристику впливу ендо- кринних змін у клімактерії на функціональний стан кіст- кової тканини. Методи дослідження. Проведено аналіз останніх досліджень та публікацій, що присвячені про- блемі остеопорозу та змінам кісткової системи. Визна- чено основні тенденції впливу остеопоротичних змін на розвиток стоматологічних проблем та патології кістково-м’язевої системи. Наукова новизна. Стаття присвячена актуальній проблемі сьогодення – клімакте- рій, остеопороз та зміни в кістковій системі. Остео- пороз – поширене системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси і пору- шенням структури кісткової тканини. Часто пацієнти з остеопорозом стають інвалідами та потребують стороннього догляду та значних матеріальних затрат. Висновки. Остеопороз – поліетіологічне системне захворювання кісткової тканини, що характеризу- ється зниженням кісткової маси і погіршенням стану будови кістки та підвищеної її крихкості. Це захворю- вання має важливе соціально-економічне значення в усіх країнах світу через великі витрати на лікування таких пацієнтів та високу інвалідизацію. Порушення стану кісткової тканини в клімактерії та кісткового мета- болізму зумовлюють низку стоматологічних проблем: патологію тканин пародонта, втрату зубів, складнощі протезування та нестабільність зубних протезів через остеопоротичні зміни щелеп, але механізми цих пору- шень, пов’язаних зі змінами біохімічних процесів і гормо- нального статусу, недостатньо вивчені та потребують подальшого дослідження.

Посилання

Шуба Н.М. Остеопороз – актуальная проблема XXI века: современное представление о патогенезе и терапии. Укр. ревматол. журнал. 2008. № 2. С. 5–14.

Iki M. Epidemiology of osteoporosis in Japan. Clin. Calcium. 2012. Vol. 22, №6. P. 797-803

Keller C., Larkey L., Distefano J.K. et al. Perimenopausal obesity. Womens Health. 2010. Vol. 19, № 5. P. 987–996.

Siris E., Miller P., Barrett-Connor E. Design of NORA, the National Osteoporosis Risk Assessment Program: a longitudinal US registry of post-menopausal women. Osteoporos. Int. 1998. Vol. 8, suppl. 1. P. S62–S69.

Gold E.B., Crawford S.L., Avis N.E. et al. Factors related to age at natural menopause: longitudinal analyses from SWAN. Am J Epidemiol. 2013. №178. P. 70–83.

Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H., Cooper C., et al. Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2013. № 24 (1). P. 23-57. DOI: 10.1007/s00198-012-2074-y.

Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. Современная стоматология. 2002. № 3. С. 32–40.

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Исследование распространенности факторов риска остеопороза и поиск оптимальной профилактики переломов у женщин в возрасте старше 50 лет. Укр. ревматол. журнал. 2010. № 3. C. 15-20.

Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. Киев, 2004. 511 c.

Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підручник / за ред. О.Д. Луцика, Ю.Б. Чайковського. Вінниця, 2018. 592 с.

Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Флегонтова В. В. Инволюционный остеоартроз и остеопороз. Донецк, 2011. 721 с.

Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. Киев, 2005. 592 с.

Odabasi E., Turan M., Tekbas F., Kutlu M. Evaluation of secondary causes that may lead to bone loss in women with osteoporosis: a retrospective study. Arch. Gynecol. Obstet. 2009. Vol. 279, №6. P. 863–867.

Древаль А.В., Оноприенко Г.А., Шумский В.И. и др. Постменопаузальный остеопороз: новые подходы к диагностике и лечению. Альманах клин. медицины. 1998. № 1. С. 145–153.

Булгакова С.В., Давыдкин И.Л. Взаимосвязь факторов риска остеопороза и минеральной плотности костной ткани у женщин в постменопаузе. Терапевт. архив. 2009. №1. C. 76–79.

Mehrotra R.N., Ranjan A., Lath R., Ratnam R. Postmenopausal osteoporosis: Our experience. Indian. J. Endocrinol. Metab. 2012. Vol. 16, suppl. 2. P. S421–S422.

Риггз Б.Л., Мелтон Л.Д. Остеопороз: Этиология, диагностика, лечение : пер. с англ. Санкт-Петербург, 2000. 558 с.

Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Мальцев В.И. Остеопороз: патогенез, клиника, профилактика и лечение. Киев, 2006. 160 с.

Подзолкова Н.М., Кузнецова И.В., Никитина Т.И. Менопаузальный остеопороз: классификация остеопороза, диагностика остепороза, профилактика и лечение остеопороза, морфология и физиология нормальной кости. Москва, 2012. 63 с.

Пилипчук І.С., Пилипчук І.І. Остеопороз та якість життя жінки в ХХІ столітті. Люблін, 2020. С. 253–275.

Масик О. М., Борткевич О. П. Остеоартроз та мінеральна щільність кісткової тканини. Укр. ревматол. журн. 2004. 16, №2. С. 22–25.

Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis. Report of a WHO Study Group. World Health Organ. Tech. Rep. Ser. 1994. Vol. 843. P. 1–129.

Поворознюк В. В. Захворювання кістковом’язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): в 2 т. Київ, 2004. Т. 2. 460 с.

Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз. Репродуктиввная эндокринология. 2012.4, № 2. С. 40–47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-22

Як цитувати

Пилипчук, І., Флуд, В., & Петришин, З. (2021). ЕНДОКРИННІ ЗМІНИ В КЛІМАКТЕРІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ. Вісник стоматології, 115(2), 100–105. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.18